Сьогодні ми зібралися сюди
Щоб знову один одного побачити,
Щоб роздивитись Господа сліди
У даті,що хотілося б відзначити.
Нам всім Творець подарував батьків,
Чи, навпаки,- це ми їм подаровані;
Ми вплетені у полотно віків,
Правицею Всевишнього скеровані.
Великий Всемогутній мудрий Бог
Творив дива в далекому минулому,
І диво з див-єдиний шлях для двох
Своїх дітей, щоб всі про Нього чули ми.
Щоб дітям серед літа чи зими
Розповідали ми просту історію
Хто наш Творець, і хто у світі ми-
Маленькі діти Батька Неповторного.
Я славлю Бога за моїх батьків,
За приклад їх життєвий, за відносини.
Хвала Творцю, хвала Царю віків,
Я бачила любов з весни до осені.
Я бачила кохання мовчазне,
Терпляче, працьовите, задоволене
Усім земним, що пройде і мине.
Кохання вірне, часом дуже стомлене.
Я бачила кохання між двома…
Воно цвіло не фразами, а вчинками-
Вставало рано, ще коли пітьма
Та злий мороз ходили попід вікнами.
Рубало дрова і топило піч,
Пісень на славу Господа співаючи…
Ділити навпіл все - чудова річ.
Таке кохання вічне, незгасаюче.
Я бачила любов непоказну,
Барвистими словами не прикрашену.
Вона молилась палко замість сну,
Схиляючись над ліжечками нашими.
За осінню життя іде зима,
Вона сувора, часом – з хуртовинами.
Та холоду в серцях у Вас нема.
Ми щиро Вас вітаємо родинами.
Лютує лютий, але вірний Бог,
Якого Ви життям своїм звеличили.
Хвала Христу, що долю дав для двох,
За милість, що тече десятиріччями.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дякую. Дуже гарно. Справді: любов не "глагол", а ДІЄслово. Комментарий автора: Cлава Богу. Дякую за увагу, Світлано.
Надежда Горбатюк
2015-09-17 06:43:16
Гарно і зворушливо. Благословінь Божих всій вашій родині, сестро. Комментарий автора: Cлава Богу.Дякую, Надіє, за увагу. Наші батьки -чудовий приклад віри та мужності.
Крик души : Одинокая женщина... (Беседа первая) - Сергей Сгибнев Одинокая женщина. Этим сказано все:
Окруженье и взгляды; поведенье ее,
Настроенье изменчиво, не ухватишь за нить.
Одинокая женщина…. Ну, кого же винить?
Почему одинокая? Ведь, на зависть другим,
Ты взяла и характером, да и всем остальным.
Только жизнь все не клеится, а идет стороной –
Тот любимый, единственный строит счастье с другой.
Одинокая женщина, как чужая жена –
На минуту желанная, а потом не нужна.
Счастья хочется женщине, только где же возьмешь?
Получается, вроде бы, понарошку живешь.
Это стихотворение Ларисы Беккер я прочитал в письме одной моей знакомой. Уверен в одном – это не поэзия «О…» – это крик. Крик одинокого сердца! Как много их вокруг, вот таких одиноких женщин и мужчин, у которых есть, казалось бы, все, а вот «жизнь все не клеится, все идет стороной…»!!
